Словник української мови у 20 томах

катівня

КАТІ́ВНЯ, і, ж.

Місце тортур, катувань у в'язниці, тюрмі і т. ін.

Катівня при поліції. Масивний стіл для катувань, гаки й ланцюги на стіні (Ю. Яновський);

Хіба для того батьки викохували дітей, щоб вони снопами лежали на полях чи стікали сльозою і кров'ю в катівнях? (М. Стельмах);

Наклали головами на фронті, в партизанських загонах і фашистських катівнях найкращі і найміцніші люди (В. Козаченко);

За містифікації та обман алхіміки часто кінчали життя в катівнях, на каторзі чи шибениці (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. катівня — каті́вня іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. катівня — див. в'язниця  Словник синонімів Вусика
  3. катівня — -і, ж. Місце тортур, катувань у в'язниці тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. катівня — Каті́вня, -вні, -внею; -ті́вні, -ті́вень  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. катівня — КАТІ́ВНЯ, і, ж. Місце тортур, катувань у в’язниці тощо. Катівня при поліції. Масивний стіл для катувань, гаки й ланцюги на стіні (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах
  6. катівня — Катівня́, -ні́ ж. Пытка, истязаніе. Харьк. у. Лободовск. см. катування.  Словник української мови Грінченка