кафри
КА́ФРИ, ів, мн. (одн. кафр, а, ч.).
Застаріла, перев. зневажлива назва чорношкірих жителів Південної Африки.
У XVI–XVII ст. європейці називали кафрами усю сукупність племен, що жили на південь від річок Замбезі і Конго, але пізніше стали називати кафрами племена, що говорили мовами банту (з навч. літ.);
У XX ст. слово “кафр” набуло зневажливого сенсу і стало сприйматися чорношкірими жителями Південно-Африканської Республіки як украй образливе (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)