кацапи

КАЦА́ПИ, ів, мн. (одн. каца́п, а, ч.; каца́пка, и, ж.), розм.

Зневажлива назва росіян.

Ярмарок аж кипів.., цокотять перекупки, божаться цигани, лаються кацапи (Марко Вовчок);

Прийшли кацапи обідати, посміялися з неї, хоч вона того й не пойняла [не зрозуміла] (Панас Мирний);

– І з чого ви взяли, – сказала знайомим, скрививши губи, Олександра Михайлівна Куліш.., – що ця кацапка, московка сама оповідання написала? Її чоловік писав, а мій правив (О. Іваненко);

Згодом оженився на кацапці, взяв її прізвище і вже як Фома Голіков повернувся на Звенигородщину (В. Шкляр);

То вже потому було, коли кацапи тут на постій стали (І. Андрусяк).