качатко
КАЧА́ТКО, а, с.
Зменш.-пестл. до кача́.
– Всякий труд прийму на себе, Не доїм і не досплю, А тобі гусей, качаток, Риб, і раків, і курчаток Повну кухню наловлю (І. Франко);
Гуляють качатка, у теплій воді купаючись... (Остап Вишня);
Пташарня мала кілька відділів. Тітка Марія ввела його в найменший, посеред якого довгатився лежак. – Тут я тримаю маленьких качаток (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)