качнути
КАЧНУ́ТИ, не́, док.
1. Однокр. до кача́ти 4.
Дома побував, води качнув, напився, потім біля Ягорового паркана маячила його постать, і гуси на нього сердито гелготали [ґелґотали] (О. Гончар).
2. безос., розм. Однокр. до кача́ти 5.
Качнуло трохи... – Тут завжди, – сусіда каже... – До Дніпра підлітаємо! Поколише трохи... (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)