кашовар
КАШОВА́Р, а, ч.
Кухар у військовій частині, робітничій артілі і т. ін.
– А твій же, Христе, теж у кухарях? чи у кашоварах? – спитав усміхаючись Свирид (Панас Мирний);
Кашовар, чорнявий, з сережкою у лівому вусі козачок, чаклував над казаном, щось підсипав у нього, черпав дерев'яною ложкою і, подмухавши, куштував, мружився (Б. Левін);
Бородатий, що залишився за кашовара, заходився мити двовідерний казан, поправляти паколи на старому вогнищі та розпалювати нове (Микита Чернявський);
Кухонь у таборі не було. Кашовари просто під казанами, розвішаними на триногах, розкладали вогнища (Б. Харчук).
Словник української мови (СУМ-20)