каштановий
КАШТА́НОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до кашта́н 1.
По довгих липових та каштанових алеях вештались або бігали бігцем молоді послушники (І. Нечуй-Левицький);
Пахне ядерними жолудями й каштановим листям (О. Донченко);
Ніч. Підняв я коміра пальто [пальта], Дощ хлюпоче в подертій калоші, Каштановий пожовклий листок На асфальті припадає: осінь! (Б.-І. Антонич);
Вітер пестив каштанову квіть, ронив останні цвітини (Є. Пашковський).
2. Який має колір каштана (у 2 знач.); брунатний.
Була вона струнка, міцна, років вісімнадцяти, з розкішною каштановою косою і чорними імлистими очима (З. Тулуб);
Міцкевич каштанове пасмо волосся Рукою недбало відкинув з чола (М. Бажан);
Знала – йому подобалося її довге каштанове волосся (В. Кожелянко).
Словник української мови (СУМ-20)