квінтовий
КВІ́НТОВИЙ, а, е, муз.
Стос. до квінти.
Визначено наукову концепцію кобзи як сольного, тембрового народного інструмента, що має квінтовий стрій (з наук. літ.);
Квартсекстакорд завжди будується від квінтового тону тризвуку (з навч. літ.);
У септакордах, нонакордах авторка дуже часто не застосовує терцієвий або квінтовий звук, що надає загальному звучанню п'єси таємничої чарівності (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)