квітистий
КВІТИ́СТИЙ, а, е.
Те саме, що квітча́стий.
Не хотів [сотник] кликати чури, сам підперізувався квітистим золототканим поясом (Б. Лепкий);
Материнський, маленький, срібний хрестик з великим болем серця зі шиї здіймала [Роксоляна], .. темно-цеглястим і квітистим адамашком обкладала, у тверду, срібну парчу поклала й уважно між найдорожчі пам'ятки сховала (О. Назарук);
Він [лист] був писаний трохи старим квітистим стилем, з алегоріями й довгими виробленими періодами (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)