квіткогриз
КВІТКОГРИ́З, а, ч.
Жук родини довгоносиків, який пошкоджує хрестоцвіті культури, пуп'янки й квітки садових дерев, кущів.
Шкодять сільськогосподарським рослинам і тваринам квіткогриз яблуневий, шовкопряди, комарі, ґедзі (з наук.-попул. літ.);
Тепер для нас, садівників, оленка волохата ще більша біда, ніж квіткогриз, бо жук влазить у майже наполовину розквітлу квітку та виїдає її дощенту (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)