квітниковий
КВІТНИКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до квітни́к 1.
Сніг, як намітка, так само лежав на деревах, на кущах, на голих квітникових грядках, а найбільше його, снігу, здається, було під нашими ногами (О. Шугай);
З квітникових плантацій зібрано останні коробочки і цибулини, призначені на насіння (із журн.);
Гордістю села було квітникове господарство (з газ.);
// Признач. для квітника.
Прийшла до могили Македониха, принесла цілий кошик квітникової розсади (А. Шиян);
// Розташований поряд із квітником або навпроти нього.
Довелося погасити лямпу [лампу] на писемному столі, довго виглядати в п'ятачок у квітникові вікна і лягти в ліжко збентеженим-збентеженим (Олекса Ізарський).
2. розм. Те саме, що квіткови́й.
Зовсім тут інші продавщиці, ніж на звичайних ринках з м'ясом, рибою, птицею. На квітникових – вони найпривітніші, невимушене люб'язні, доброзичливі (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)