кегль
КЕГЛЬ, КЕ́ГЕЛЬ, гля, ч.
Розмір друкарської літери (з верху до низу рядка), що визначається числом пунктів.
Надрукований був [заголовок] сотим кеглем чорного шрифту (Ю. Смолич);
Я читаю газету вголос, бо для бабці газетний кегль задрібний (Любко Дереш).
Словник української мови (СУМ-20)