Словник української мови у 20 томах

кенгурятко

КЕНГУРЯ́ТКО, а, с.

Зменш.-пестл. до кенгуря́.

Кенгурятко, безтурботно бігаючи по землі, повсюди продовжувало викопувати передніми лапками ямки. Здавалось, що це істота, яка не знає нудьги (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)