Словник української мови у 20 томах

кербуд

КЕРБУ́Д, а, ч., іст.

Скорочення: керівник будинку (зазвичай державного житлового).

Відвідувачам належалось устати й підходити або праворуч до столу платити за комірне, або ліворуч до двох щільно зсунутих столів по довідки до кербуда та голови Житлокоопу (В. Підмогильний);

– Ні, так не піде... Мені треба точно знати. Довідка від кербуда є? (Є. Кравченко);

Шофер кудись зник. Потім його дружина принесла кербудові записку, – мовляв, загострення апендициту (М. Руденко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кербуд — кербу́д іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. кербуд — -а, ч. 1》 Керуючий будинком (будинками) – керуючий установою, яка забезпечує експлуатацію житлових будинків. 2》 В Росії до 1917 р. – довірена особа власника будинку, яка забезпечувала умови проживання в ньому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кербуд — КЕРБУ́Д, а, ч. Скорочення: керівник будинку (звичайно, державного житлового). — Ні, так не піде… Мені треба точно знати. Довідка від кербуда є? (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 154); Шофер кудись зник.  Словник української мови в 11 томах