Словник української мови у 20 томах

кетгут

КЕТГУ́Т, у, ч.

Шовний матеріал із властивостями розсмоктування в тканинах живих організмів, вигот. із підслизової основи кишківника великої рогатої худоби або овечок.

Шовк, лавсан, кетгут аптеки відпускають у стерильних ампулах (з наук.-попул. літ.);

Останнім часом більшість хірургів перейшла на застосування хромованого кетгуту (з навч. літ.);

[Б у л а в а :] Ну, як же!.. кетгут... пам'ятаю: нитки такі для зашивання внутрішніх ран (І. Микитенко);

– Єсть! – відгукнувся доктор Івановський, і хірургічні сестри метнулися до нього з голками, кетгутом, пінцетами та йодом (Ю. Смолич);

Сава купує кетгут і медичні рукавиці, гентаміцин і окситоцин, бинти і вату (С. Процюк).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кетгут — кетгу́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. кетгут — -у, ч., мед. Шовний матеріал, що має властивість розсмоктуватися в тканинах живих організмів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кетгут — кетгу́т (англ. catgut, букв. – кишкова струна) нитки з кишок дрібної рогатої худоби, що їх використовують для перев’язки судин і для внутрішніх швів.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кетгут — КЕТГУ́Т, у, ч. Нитки для накладання внутрішніх швів під час хірургічних операцій, які виготовляють із кишок дрібної рогатої худоби. [Булава:] Ну, як же!.. кетгут… пам’ятаю: нитки такі для зашивання внутрішніх ран (Мик.  Словник української мови в 11 томах