кетоз

КЕТО́З, у, ч.

Неінфекційна хвороба високопродуктивних корів, свиней і т. ін., що розвивається при порушенні обміну речовин, спричиненому відхиленнями у вуглеводно-жировому й білковому обміні.

Безприв'язний метод утримання худоби забезпечує правильне її харчування, зменшує кетоз (жирове переродження печінки) та максимально забезпечує здорове вим'я (з наук.-попул. літ.);

// Стан організму під час такої хвороби, коли основним джерелом енергії є кетонові тіла.

Окремі дієти фокусуються на тому, щоб зупинити в людини кетоз (з навч. літ.);

У стані кетозу в людини основним джерелом енергії є кетонові тіла (з навч. літ.);

У стані кетозу людський організм може перебувати тривалий час (із журн.).