кетяжок
КЕТЯЖО́К, рідко КИТЯЖО́К, жка́, ч.
Зменш. до ке́тяг, ки́тяг.
Повернувся [дядько Костя] назад бадьорий, як і вранці, посвіжілий навіть, з кетяжком калини в одній і альбомом для малювання в другій руці (В. Козаченко);
Вийме кетяжок калини – сузір'я спечених кровинок (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)