Словник української мови у 20 томах

кигучий

КИГУ́ЧИЙ, а, е, рідко.

Який кигикає.

Пароплав, оточений кигучими альбатросами, весело біг додому (П. Тичина).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кигучий — КИГУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Який кигикає. Пароплав, оточений кигучими альбатросами, весело біг додому, в СРСР (Тич., III, 1957, 39).  Словник української мови в 11 томах