Словник української мови у 20 томах

кидала

КИДА́ЛА див. кида́йло.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кидала — -и, ч., жарг. Той, хто чинить шахрайство, обман.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кидала — (-и) ч.; крим.; мол. Шахрай, який при продажу або покупці обманом отримує велику суму грошей. <...> за моїми спостереженнями, детектив для особливих доручень живе не довше, ніж звичайнісінький собі кидала чи професійний мордоворот...  Словник жарґонної лексики української мови