кидій

КИДІ́Й, я́, ч., розм.

Кидальник.

– Дівчата! Дивіться, якого вам кидія привів! Тепер уже не буде утайки за снопами (Л. Яновська).

Значення в інших словниках

1. кидій — киді́й іменник чоловічого роду, істота кидальник  Орфографічний словник української мови
2. кидій — КИ́ДАЛЬНИК (робітник, що подає снопи), КИДІ́Й, БАРАБА́НЩИК (робітник, що подає снопи в барабан молотарки). Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику.. і мій кидальнику! (Словник Б. Грінченка); — Дівчата! Дивіться, якого вам кидія привів!...  Словник синонімів української мови
3. кидій — КИДІ́Й, я́, ч. Те саме, що ки́дальник 1. — Дівчата! Дивіться, якого вам кидія привів! Тепер уже не буде угайки за снопами (Л. Янов., І, 1959, 100).  Словник української мови в 11 томах