кизиловий
КИЗИ́ЛОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до кизи́л.
Листя диких сріблястих олив та кизилові кущі, червоними сережками прибрані, здригнулись в тремтінні, як людське обличчя – дрібним сміхом (Н. Королева);
З валу було видно їхні обличчя, й одяг, і зброю, вони купилися на віддалі рушничного пострілу, щось гукали, махали важкими залізними й кизиловими булавами (Ю. Мушкетик);
// Вигот. із ягід кизилу.
Я пив газовану воду з кизиловим сиропом (Ю. Яновський);
Друзi дивувалися її взаєморозумiнню з батьками та вiдкритостi дому, де гостям завжди були радi i намагалися перш за все нагодувати чи бодай напоїти чаєм з кизиловим варенням (Г. Вдовиченко).
2. у знач. ім. кизило́ві, вих, мн. Те саме, що дерено́ві.
Кизилові охоплюють різні види, з-поміж яких найвідомішим є кизил (дерен) звичайний (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)