килимарство
КИЛИМА́РСТВО, а, с.
Виготовлення килимів, гобеленів, килимових доріжок і т. ін. ручним або машинним способом як галузь легкої промисловості.
Високого рівня в ХVІІ ст. досягли різьба по дереву й килимарство, зразки якого так само, як і зразки шовкових тканин цього часу, що збереглися по музеях, чарують наше око своїм високим артистизмом (з наук. літ.);
У країні є загальновідомі центри народних ремесел. Гончарство здавен розвивається в полтавському селі Опішні, килимарство – у Космачі на Гуцульщині (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)