килимковий
КИЛИМКО́ВИЙ, а, е.
Прикм. до килимо́к.
Особливу увагу відвідувачів у музеї привертав килимковий зал (із журн.);
// Оббитий або покритий килимком.
Килимкова підлога в кабінеті приглушувала звуки (із журн.);
// Схожий на килимок (про тканину або виріб із неї).
Устя принесла маленький .. саквояжик, обшитий килимковою квітчастою матерією (І. Нечуй-Левицький);
Підійшла [Мотря] до вікна і розсунула насамперед білі, з дрібними мережками, а тоді й килимкові важкі занавіси (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)