килимок
КИЛИМО́К, мка́, ч.
Зменш. до ки́лим.
Через кімнату був простелений вузький килимок (І. Нечуй-Левицький);
Килимки всюди – морські, справжні, із різаного каната вузлами в'язані (О. Гончар);
Фіолетовий килимок у формі серця я запакував в окремий пакунок (С. Андрухович);
* Образно. Глянеш – зелений килимок простелено між вербами (В. Близнець);
* У порівн. Поля, луки й ліси здавалися різнобарвними килимками (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)