кислототривкий
КИСЛОТОТРИВКИ́Й, а́, е́, спец.
Який витримує дію кислоти; на який не впливає кислота; кислотостійкий.
Кам'яне литво застосовують для дорожнього покриття, кислототривких футеровок (обкладання спеціальною цеглою), виготовлення монументальних архітектурних деталей (з наук. літ.);
Мідь є доволі кислототривкою, хоча в субтропіках, особливо під впливом хімічних реагентів може зазнавати часткового окиснення (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)