Словник української мови у 20 томах

клавікордний

КЛАВІКО́РДНИЙ, а, е.

Прикм. до клавіко́рди.

Особливого роду камерність звучання “Четвертої сонати” Ріхарда Вагнера потребує від виконавця вміння видобувати з фортепіано клавікордні ефекти – посилення звука на взятій клавіші (з наук. літ.);

Виконання опусу 19 Шенберга завжди є випробуванням для артиста на вміння тихої гри, клавікордного прояву звуковедення (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)