Словник української мови у 20 томах

клавірабенд

КЛАВІРА́БЕНД, а, ч., муз.

Сольний концерт піаніста.

У травні 1934 р. Святослав Ріхтер дає перший клавірабенд в Одеському будинку інженерів, виконуючи твори Ф. Шопена (із журн.);

Серед концертів фестивалю був один, що вирізнявся особливо концептуальною й вивіреною програмою, – клавірабенд піаніста Євгена Громова (з газ.);

Саме в нашому місті, Харкові, відбувся перший клавірабенд майбутнього всесвітньовідомого музиканта Сергія Рахманінова (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. клавірабенд — клавіра́бенд іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови