клект

КЛЕКТ, у, ч., рідко.

Те саме, що кле́кіт.

Орли на кості клектом Звірину скликають. На червоні щити брешуть Степові лисиці (С. Руданський);

Та жаби, всі в сітках турбот, На клект орлячий не зважали (О. Олесь).

Значення в інших словниках

1. клект — клект іменник чоловічого роду клекіт рідко  Орфографічний словник української мови
2. клект — КЛЕ́КІТ (переривчасті звуки, що їх видають деякі великі птахи), КЛЕКОТА́ННЯ (КЛЕКОТІ́ННЯ), КЛЕКТ розм., КЛЕКТА́ННЯ розм. Летять орли, і клекіт їх лунає (М. Бажан); Чорногузи по стріхах.. одностайним клекотанням вітали ранішнє сонце (М.  Словник синонімів української мови
3. клект — КЛЕКТ, у, ч., рідко. Те саме, що кле́кіт. Та жаби, всі в сітках турбот, На клект орлячий не зважали (Олесь, Вибр., 1958, 27).  Словник української мови в 11 томах
4. клект — Клект, -ту м. = клекіт. Клект злячий з під хмар чути. Ном. № 999.  Словник української мови Грінченка