клепсидра
КЛЕПСИ́ДРА, и, ж., іст.
Водяний чи піщаний годинник.
[Валент:] Не зійшов ти ще й на трибуну, а вже там стояла клепсидра, той холодний часомір, що краплею по краплі .. відмірює тобі той час короткий, що вділено для оборони правди (Леся Українка);
Тих кілька годин, так не подібних до спокійного і регулярного життя в дворі, котре хвилина за хвилиною пересипалося, мов пісок у клепсидрі, вивели її з рівноваги (Б. Лепкий);
Султанові здавалося, що час задержався, хоч клепсидра на його столі пересипала без упину золотий пісок, як завше (О. Назарук).
Словник української мови (СУМ-20)