клептоманія
КЛЕПТОМА́НІЯ, ї, ж.
Хворобливий потяг людини до крадіжок, симптом психічного розладу.
Так цікавився [дрібничками життя], що міг, не заставши вдома когось і попросившись записку написати, ритись у його столі, в нотатках, у листах, охоплений yсепереможною пронизливістю, якоюсь клептоманією на свідоцтва чужого існування (В. Підмогильний);
Вона була ідеальним об'єктом клептоманії, оскільки з речами у неї стосунки відверто не складались (С. Жадан);
Клептоманія реалізується у формі нав'язливих дій, що полягають у нездоланному, імпульсивно здійснюваному бажанні хворого у повній його притомності викрадати різні предмети (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)