клумба
КЛУ́МБА, и, ж.
Квітник (у 1 знач.), перев. у формі кола, квадрата і т. ін.
Перед вікнами було видно клумби, засаджені не гвоздиками та любистком, а левкоями, айстрами та фіалками (І. Нечуй-Левицький);
На зелених газонах виднілися клумби всіляких квітів (Н. Кобринська);
На клумбах горiли маки, а раннi левкої тiльки що розпускались (М. Коцюбинський);
Між деревами розкидано багато клумб, і квіти, найрізнобарвніші, найяскравіші квіти, вкривають їх (В. Собко);
На подвір'ї під парканом й на невеличких клумбах росли маки, бальзаміни, безсмертники (Ю. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)