князенко

КНЯЗЕ́НКО, а, ч., іст.

Молодий син князя (у 1, 2 знач.).

Лікар Негемія сидів вже довгу хвилину край постелі старшого князенка й мовчав (К. Гриневичева);

Князенко Зорян послав до князя Омарслава у мiсто Бiла Вежа сватiв з уклiнним проханням видати за нього Огняну (В. Рубан).

Значення в інших словниках

1. Князенко — Князе́нко прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. князенко — -а, ч., іст. Молодий син князя (у 1, 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. князенко — КНЯЗЕ́НКО (молодий син князя), КНЯ́ЖИЧ, КНЯЖА́ (маленький син князя). Хтось торкнув княжича Святослава за плече. — Вставай, княжичу, вставай! (С. Скляренко); — Молодому княжаті доведеться коритись і слухатись і нас, і своїх менторів (І. Нечуй-Левицький).  Словник синонімів української мови
4. князенко — КНЯЗЕ́НКО, а, ч., іст. Молодий син князя (у 1, 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах