ковзатися

КО́ВЗАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.

1. Те саме, що ко́взати 1, 2.

Візок підскакував по каміннях, ковзався по верху від вогкої груди (Н. Кобринська);

Мчить [Явтух], ковзається, спотикається (Ю. Яновський);

Плакала вона взимку, коли везла його на санчатах від лавки, ковзаючись на слизькій вулиці і перечеплюючись об людські погляди (В. Дрозд);

Бліде сонячне проміння .. ковзалось на сліпучих білих просторах (О. Донченко).

2. Їздити на ковзанах, підошвах і т. ін. для розваги тощо.

Пошкрябуючи здоровими чобітьми та інколи ковзаючись, побіг [Дмитрик] через лід на місто (М. Коцюбинський);

Юрко безтурботно почав ковзатися на льоду, розпихаючи і підбиваючи хлопців та дівчат (М. Стельмах);

Вискакую на вулицю, у вир життя. Бадьорить тіло морозець. Біжу-ковзаюсь разом з людьми. Як хороше! (А. Крижанівський).

Значення в інших словниках

1. ковзатися — ко́взатися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. ковзатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Те саме, що ковзати. 2》 Їздити на ковзанах, підошвах і т. ін. для розваги тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ковзатися — КО́ВЗАТИ (рухатися, посуватися по гладкій, слизькій поверхні), КО́ВЗАТИСЯ, СКО́ВЗАТИ, СКО́ВЗАТИСЯ, СО́ВГАТИ розм.; ПОВЗТИ́ розм. (повільно). — Док.: ковзну́ти, ковзну́тися, сковзну́ти, сковзну́тися, совгну́ти.  Словник синонімів української мови
4. ковзатися — Ко́взатися, -заюся, -заєшся хо́взатися і ко́взатися, -заюся, -заєшся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. ковзатися — КО́ВЗАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Те саме, що ко́взати. Візок підскакував по каміннях, ковзався по верху від вогкої груди (Кобр., Вибр., 1954, 112); Мчить [Явтух], ковзається, спотикається (Ю. Янов., II, 1954, 210); Бліде сонячне проміння..  Словник української мови в 11 томах
6. ковзатися — Ко́взатися, -заюся, -єшся гл. Скользить, кататься по льду. Не ковзайся, бо підошви в чоботях попротираєш.  Словник української мови Грінченка