кодувати
КОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.
1. що, спец. Шифрувати що-небудь кодом.
Когнітивна лінгвістика вивчає мову як механізм, що кодує та трансформує наукову інформацію (з наук. літ.);
// Перетворювати інформацію про навколишнє середовище (про живі організми).
Процес відображення навколишньої дійсності в людській психіці можна розглядати як процес кодування інформації про навколишній світ та самого себе в різнорівневих ментальних образах (з наук. літ.).
2. кого і без прям. дод., мед. Метод лікування шляхом закладання під гіпнозом у підсвідомість хворого несприйняття алкоголю, наркотиків і т. ін.
Вони [психоаналітики] вперто й безрезультатно кодують населення від шкідливих звичок (Ю. Іздрик).
Словник української мови (СУМ-20)