кождий
КО́ЖДИЙ, а, е, займ. означ., діал.
Кожний.
Не кождий слабий, що стогне (Номис);
Нещасні козаки зовсім були збиті з пантелику царем, королем та двома гетьманами, котрі шарпали кождий до себе нещасну Україну (І. Нечуй-Левицький);
Не гнівайся на свого сина, що кличе матір кожду мить (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)