кожухар

КОЖУХА́Р, я́, ч.

Той, хто шиє кожухи (у 1 знач.).

Козаки були невдоволені, що Маруся не дозволила потрусити містечко, де можна було забезпечитися теплішою одежиною (Брусилів славився своїми кожухарями), взуттям, цукром і спиртом (В. Шкляр);

Кожен кожухар мав “свою” визначену територію, де його роботу вже знали (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. кожухар — кожуха́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кожухар — -я, ч. Кравець, який шиє кожухи (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кожухар — Кожуха́р, -ря́, -ре́ві; -харі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. кожухар — КОЖУХА́Р, я, ч. Кравець, що шиє кожухи (у 1 знач.).  Словник української мови в 11 томах