козачня

КОЗАЧНЯ́, і́, ж., зневажл.

Збірн. до коза́к 1–3.

Хіба ж міг новий султан Мустафа пробачити, щоб після його вступу на трон розбійницька козачня нападала на передмістя столиці, палила яничарські казарми та склади з добром (С. Тельнюк);

– Напирають здорово, чорти. Козачня, офіцерня пре з англійськими отаманами при штабах (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. козачня — козачня́ іменник жіночого роду зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. козачня — -і, ж., зневажл. Збірн. до козак 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. козачня — Козачня́, -чні́, -чне́ю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. козачня — КОЗАЧНЯ́, і, ж., зневажл. Збірн. до коза́к 2, 3. Бешкетує денікінська козачня (Гончар, II, 1959, 104).  Словник української мови в 11 томах