козятко

КОЗЯ́ТКО, а, с.

Те саме, що козеня́.

Паслась Коза з козятком коло хати (Т. Шевченко);

Стадо кіз вони там пасли. Кози спали вже в кошарі, Пастухи пекли козятко На вечерю (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. козятко — козя́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. козятко — -а, с. Те саме, що козеня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. козятко — КОЗЯ́ТКО, а, с. Те саме, що козеня́. Паслась Коза з козятком коло хати (Шевч., II, 1963, 366).  Словник української мови в 11 томах