кокетун

КОКЕТУ́Н, а́, ч.

Чоловік, хлопець, який своєю зовнішністю, поведінкою, манерами, одягом і т. ін. намагається сподобатися, викликати інтерес до себе у жінок.

– Це ж треба, ви – сестри. А я би й не здогадався! – часто міг бовкнути якийсь грайливий кокетун без особливих шансів (І. Карпа).