Словник української мови у 20 томах

кокциди

КОКЦИ́ДИ, и́д, мн. (одн. кокци́да, и, ж.).

Комахи ряду рівнокрилих хоботних, що живляться соками рослин.

Багато видів кокцид завдають шкоди сільськогосподарським, лісовим, оранжерейним та іншим культурам (з наук. літ.);

Навесні та влітку дятли у великих кількостях поїдають різних комах та їх личинок: жуків, гусениць та імаго метеликів (зокрема, рогохвостів, попелиць, кокцид) (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кокциди — -ів, мн. Підряд комах ряду рівнокрилих хоботних.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кокциди — кокци́ди [від грец. κοκκίς (κοκκίδος) – кісточка] підряд комах ряду рівнокрилих хоботних. Поширені повсюдно, найчисленніші в тропіках. Багато видів – шкідники сільськогосподарських культур і лісу.  Словник іншомовних слів Мельничука