Словник української мови у 20 томах

коленхіма

КОЛЕНХІ́МА, и, ж., бот.

Еластична опорна тканина первинної кори молодих стебел дводольних рослин, а також листя, яка складається з живих, перев. паренхімного типу клітин із нерівномірно потовщеними целюлозними оболонками, що надає міцності органам рослини.

Коленхіма властива молодим частинам дводольних рослин (черешкам та жилкам листків, молодим стеблам тощо) (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. коленхіма — коленхі́ма іменник жіночого роду механічна тканина з живих клітин з пластичними водовмісними оболонками, що надає міцності органам рослин  Орфографічний словник української мови
  2. коленхіма — -и, ж. Одна з первинних механічних тканин рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коленхіма — коленхі́ма (від грец. κόλλα – клей і ...енхіма) один з видів тканин переважно дводольних рослин, що надає міцності їхнім органам.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. коленхіма — Механічна рослинна тканина, складається з живих клітин із оболонками, що мають поздовжні або кутові потовщення, напр., у молодих пагонах і плодах.  Універсальний словник-енциклопедія