колесити

КОЛЕСИ́ТИ, ешу́, еси́ш, рідше КОЛЕСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.

1. Їздити, ходити і т. ін. непрямим шляхом, роблячи крюк; колувати (у 2 знач.), кружляти (у 6 знач.).

В .. лазуровім, чистім повітрі .. колесує орел-беркут (І. Франко);

* Образно. Теперішнє, що колесить кругом його, таке непривітне, таке темне, безрадісне!.. (Панас Мирний).

2. Багато їздити, роз'їжджати в різних напрямах, скрізь.

Сашко.., либонь, бач, колесує по світу (Є. Пашковський);

Колесили – куди очі вели, дісталися Вишгорода, зупинили автівку на березі Київського водосховища (Люко Дашвар);

На Поштовій площі відбулася виставка техніки, що колесувала вулицями столиці довгі роки своєї історії (із журн.).

Значення в інших словниках

1. колесити — Кружляти в повітрі, Беркут спокійно колесить, знижаєсь, знов зриваєсь. [Звн 147] [ВЛ]  Словник з творів Івана Франка
2. колесити — колеси́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. колесити — див. крутитися  Словник синонімів Вусика
4. колесити — -ешу, -есиш, недок., розм. Кодувати (у 2 знач.), кружляти (у 6 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. колесити — див. кружити  Словник чужослів Павло Штепа
6. колесити — КРУЖЛЯ́ТИ (рухатися, описуючи кола), КОЛУВА́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., КРУЖИ́ТИ розм., КРУЖИ́ТИСЯ розм., КРУГЛЯ́ТИ діал.; КРУТИ́ТИСЯ, ЗВИВА́ТИСЯ (перев. літаючи); КОЛЕСУВА́ТИ розм., КОЛЕСИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. колесити — КОЛЕСИ́ТИ, ешу́, еси́ш, недок., розм. Колувати (у 2 знач.), кружляти (у 6 знач.). Ми йшли та кидалися в різні боки, ..колесили та колесили поза Дністром (Фр., І, 1955, 73).  Словник української мови в 11 томах