колоніальний
КОЛОНІА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Стос. до колонії (у 1 знач.).
Деяким народам великого континенту [Африки] пощастило вирватися з колоніального ярма (В. Малик);
Кріпосництво трималося на самодержавстві, яке глушило будь-які прояви демократії, на неосвіченості простих людей, на колоніальному гнобленні народів (В. Русанівський);
// Який є колонією.
Сталось майже неймовірне: держави-колонізатори, котрі спільними силами змогли подолати озброєний найновітнішою зброєю фанатичний фашизм, стали задкувати перед партизанськими загонами своїх підвладних колоніальних народів (Б. Антоненко-Давидович);
В минулому Закарпаття було колоніальним придатком західноєвропейських капіталістичних країн (І. Цюпа);
// Пов'язаний з володінням колоніями, з наявністю колоній.
Комуністична партія Ямайки, побоюючись репресій з боку колоніального уряду, звернулась до керівництва Комінтерну з проханням дати санкцію на проведення часткової репатріації активістів лівого руху з території Ямайки (С. Жадан);
– Російські газети, напевно, писали б, що Австрія жене на війну свої колоніальні війська (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
// Який володіє колоніями.
Після відкриття Америки (1492 рік) і морського шляху до Індії (1498 рік) країни Західної Європи почали перетворюватись у великі колоніальні держави (з навч. літ.).
2. біол. Стос. до колонії (у 6 знач.).
До колоніальних тварин належать переважно морські тварини – безхребетні та нижчі хордові (з наук.-попул. літ.);
Особливо багато колоніальних видів серед морських птахів, що гніздяться на узбережжі (веслоногі, трубконосі, мартинові, алькові) (з наук.-попул. літ.);
Вольвокс – це рід колоніальних рослин із відділу зелених водоростей. Колонія вольвокса схожа на невелику рухливу зелену кулю (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)