колоніст
КОЛОНІ́СТ, а, ч.
Людина, яка живе, перебуває в колонії (у 2, 4 знач.).
Колонія ся заселена швейцарськими колоністами, що приїхали сюди в 20-х роках розводити виноград (Леся Українка);
Дивного чорноморця бачили статечні німецькі колоністи, що сиділи, пихкаючи люльками у тіні критих червоною черепицею будинків (Д. Білий);
Надвечір шостого дня, як і передбачав Матвій Коляда, підійшли до чималого села. Тут жили українські колоністи. Село так і називалось: Мала Українка (І. Білик);
Нажебране за день приносив [Кампіан], як і всі, до очеретяної халупи бургомістра колонії Тимка Пєньонжека, який порівну розподіляв їжу між прокаженими – не так уже й погано жилося колоністам. Ніхто не був голоден, ніщо нікого не боліло, колонія жила своїм, нікому не знайомим життям (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)