колосально
КОЛОСА́ЛЬНО.
Присл. до колоса́льний.
Орест Остроградський, колосально велика і масивна людина, бився на рапірах з К. А. Липським – дуже високим на зріст, худим і прекрасним фехтовальником [фехтувальником] (Л. Старицька-Черняхівська);
– Ви з польської делегації?! Мову знаєте чудово! Виступали – колосально! Ми у захопленні! (О. Чорногуз);
// // у знач. пред.
– Те, що я тут сьогодні побачив,.. колосально, – закриваючи блокнот, відповів Такахас (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)