колосина
КОЛОСИ́НА, и, ж., розм.
Один колос (у 1 знач.).
* У порівн. Голос чуть, де поле й трави: – Я тебе любила, сину! Тож прилинь хоч на часину: душать ось мене удави, гнуть к землі, як колосину (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)КОЛОСИ́НА, и, ж., розм.
Один колос (у 1 знач.).
* У порівн. Голос чуть, де поле й трави: – Я тебе любила, сину! Тож прилинь хоч на часину: душать ось мене удави, гнуть к землі, як колосину (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)