Словник української мови у 20 томах

колібрі

КОЛІ́БРІ, невідм., ч. і ж.

Найменший на земній кулі птах родини дрібних птахів з яскравим оперенням, поширений в Америці.

– Є така пташка колібрі, вона здатна літати хвостом наперед (О. Гончар);

В вольєрах щебечуть колібрі .. Ось грифи – похмурі й величні (Є. Гуцало);

У нього їх [троянд] там багато .. І колібрі над ними, як джмелики, дзьоб тоненький і довгий. Зависне над квіткою, стромить, як зонд, у саму серединку і п'є. Лише крильця фурчать, як пропелер (Л. Костенко);

Колібрі за своїм чудовим оперенням, будовою тіла і красою належить до найкрасивіших представників класу птахів (з навч. літ.);

* У порівн. Поки вони непоспішно розсідаються, верткий офіціант пурхає над ними, наче колібрі, і щось тріщить, сюрчить, цвірінькає (Ю. Винничук).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. колібрі — колі́брі іменник чоловічого або жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. колібрі — невідм., ч. і ж. Найменший на земній кулі птах, який відзначається яскравістю і красою оперення; водиться в Америці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колібрі — колі́брі (франц., ісп. colibri, з карибської) підряд птахів ряду довгокрилих, поширені в Південній і Північній Америці. Найменші птахи на Землі. Мають яскраве оперення. Корисні як запилювачі рослин.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. колібрі — 319 видів невеличких птахів, що заселяють тропічні обл. обох америк. континентів; найменші з птахів, маса 1,6-20 г, мають довгий дзьоб і язик, кількість помахів крил 10-80 на сек.; у самців яскраве забарвлення; живляться квітковим нектаром; охороняються.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. колібрі — Колі́брі, не відм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. колібрі — КОЛІ́БРІ, невідм., ч.і ж. Найменший на земній кулі птах, який відзначається яскравістю і красою оперення; водиться в Америці. Колібрі — Trochilidae — за своїм чудовим оперенням, будовою тіла і красою належить до числа найкрасивіших представників класу птахів (Посібник з зоогеогр., 1956, 40).  Словник української мови в 11 томах