колібрі
КОЛІ́БРІ, невідм., ч. і ж.
Найменший на земній кулі птах родини дрібних птахів з яскравим оперенням, поширений в Америці.
– Є така пташка колібрі, вона здатна літати хвостом наперед (О. Гончар);
В вольєрах щебечуть колібрі .. Ось грифи – похмурі й величні (Є. Гуцало);
У нього їх [троянд] там багато .. І колібрі над ними, як джмелики, дзьоб тоненький і довгий. Зависне над квіткою, стромить, як зонд, у саму серединку і п'є. Лише крильця фурчать, як пропелер (Л. Костенко);
Колібрі за своїм чудовим оперенням, будовою тіла і красою належить до найкрасивіших представників класу птахів (з навч. літ.);
* У порівн. Поки вони непоспішно розсідаються, верткий офіціант пурхає над ними, наче колібрі, і щось тріщить, сюрчить, цвірінькає (Ю. Винничук).
Словник української мови (СУМ-20)