коліща
КОЛІЩА́, а́ти, с.
Невелике колесо (у 1, 3 знач.).
От слуга везе пані в кріслі на коліщатах (Леся Українка);
Молотарку годував снопами незнайомий чоловік .. Час від часу він мастив коліща олією (М. Томчаній);
Та так човни, укупі з вантажем, на коліщатах потягли [греки] гужем (Л. Костенко);
Мати повернула коліща замка і рушила до мене (Валерій Шевчук);
* У порівн. Посадивши машину, він засипав його [Михайла] цілими ворохами круглих, мов коліщата, слів (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)