комариний

КОМАРИ́НИЙ, а, е.

Прикм. до кома́р.

Ярмарковий гук затихає, як писк комариного рою (С. Васильченко);

Обличчя й руки свербіли від комариних укусів (О. Донченко);

Хлопці ждуть хвилину-другу. Годину-другу... Від комариних укусів тіло взялося пухирями, як у обскубаної курки (К. Гриб);

// Такий, як у комара.

Здавалось, що в ньому зійшовся гонор всіх його попередніх поколінь, всіх прапращурів цілої Жечі [Речі] Посполитої. Але яка неспівмірність! Такий темперамент та такий гонор і такий майже ліліпутний [ліліпутський] зріст і комарина сила (І. Багряний);

Почався повільний танець. До Амальтеї підкотився якийсь дженджик на комариних ногах і запросив її (Ю. Андрухович).

Значення в інших словниках

1. комариний — комари́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. комариний — -а, -е. Прикм. до комар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. комариний — на комари́ний ніс. Дуже мало, незначною мірою. Минало красне літо, а до мети наблизилися, вважай, лише на комариний ніс (Василь Шевчук). на комари́ному са́лі, жарт. Пісний, немащений. — Яка тепер соломаха? Ти її в пельку, а вона назад. На комариному салі (С. Добровольський).  Фразеологічний словник української мови
4. комариний — КОМАРИ́НИЙ, а, е. Прикм. до кома́р. Ярмарковий гук затихає, як писк комариного рою (Вас., II, 1959, 191); Обличчя й руки свербіли від комариних укусів (Донч., III, 1956, 52).  Словник української мови в 11 томах