комедіантський
КОМЕДІА́НТСЬКИЙ, розм. КУМЕДІА́НТСЬКИЙ, а, е.
1. заст. Прикм. до комедіа́нт 1.
Коли юнак з капеланом обминали останній комедіантський намет, нагнали сумний провід: на марах, покритих золотим шитим прапором, несли вбитого на турнірі лицаря (Н. Королева);
Кидалася Настя по тісному гарему .. Швидше, швидше покинути цю клітку, барвисту, як комедіантські буди на ярмарку (З. Тулуб).
2. перен., ірон. Прикм. до комедіа́нт 2.
Чому в твоїх словах бриніло щось нещире, вивчене, не своє, комедіантське? (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)